1. Словник української мови у 20 томах

клиноподібний

КЛИНОПОДІ́БНИЙ, а, е.

Схожий на клин (у 2 знач.).

Видовжене підборіддя, – як у всіх Турбаїв, – здавалося гострим, клиноподібним, бо Ларивон аж занадто худий (М. Руденко);

Нещодавно залізну сокиру-чекан клиноподібної форми знайдено на острові Зміїному (з наук. літ.);

Для складання деталей корпусу ліжка переважно використовують клиноподібні з'єднання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клиноподібний — клиноподі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клиноподібний — -а, -е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клиноподібна пазуха анат. — приносова повітроносна порожнина в тілі клиноподібної кістки. Клиноподібний дефект мед. — дефект твердих тканин зуба на вестибулярній поверхні зуба біля його шийки, що має форму клина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клиноподібний — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, КЛИНУВА́ТИЙ, КЛИНЦЮВА́ТИЙ, КЛИНКУВА́ТИЙ, КЛИНЧА́СТИЙ. Словник синонімів української мови
  4. клиноподібний — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Під час польових робіт жителі села Цаккар, Марту пінського району [Вірменія], знайшли камінь з клиноподібними знаками (Веч. Київ, 23. Словник української мови в 11 томах