1. Словник української мови у 20 томах

клинчастий

КЛИНЧА́СТИЙ, а, е.

Схожий на клин (у 2 знач.).

І дня краєчок відбивало море, і заганявся стрімко кипарис клинчастим вістрям в небо ще прозоре (П. Мовчан);

Ребра хрестового склепіння укріплює арка з тесаних клинчастих каменів (з навч. літ.);

Поглинальні елементи еквівалентів антен бувають клинчастої, східчастої або конусоподібної форми (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клинчастий — клинча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клинчастий — -а, -е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клинчастий ковальський міх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клинчастий — КЛИНОПОДІ́БНИЙ, КЛИНУВА́ТИЙ, КЛИНЦЮВА́ТИЙ, КЛИНКУВА́ТИЙ, КЛИНЧА́СТИЙ. Словник синонімів української мови
  4. клинчастий — КЛИНЧА́СТИЙ, а, е. Формою, виглядом схожий на клин (у 1-3 знач.). Клинчастий ковальський міх. Словник української мови в 11 томах
  5. клинчастий — Клинчастий, -а, -е Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48. Словник української мови Грінченка