1. Словник української мови у 20 томах

клично

КЛИ́ЧНО.

Присл. до кли́чний.

Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (С. Скляренко);

Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав .. своїх (І. Цюпа);

Як ступили на пристань, пароплав клично загув (М. Сиротюк);

А тунель яснів, звабно і клично. – Піду, – вирішив нарешті Юрко (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клично — кли́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. клично — Присл. до кличний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клично — КЛИ́ЧНО. Присл. до кли́чний. Парубок аж руку підняв рвучко та клично, ніби кликав.. своїх (Цюпа, Назустріч.., 1958, 221); Тут так багато вогнів, так клично звучали пісні! (Скл., Святослав, 1959, 177). Словник української мови в 11 томах