1. Словник української мови у 20 томах

клишоногий

КЛИШОНО́ГИЙ, а, е.

1. Те саме, що кли́шавий.

Він тільки й жив з того, що на клишоногій кобилі возив євреїв на вокзал (М. Коцюбинський);

Він клишоногий, з колінами, вгнутими усередину, кремезний (І. Багряний);

Він завжди поспішає на своїх трохи клишоногих ногах (О. Копиленко);

У темну різдвяну ніч пронизливий, морозний вітер ледве долали в снігах двоє клишоногих, низькорослих поліських коненят, запряжених у грубі, але міцні селянські сани (М. Малиновська).

2. у знач. ім. клишоно́гий, гого, ч., жарт. Про ведмедя.

Як розсердивсь клишоногий, та й поплентався у ліс (Н. Забіла);

Ведмедя стали величати: господар, лісник, клишоногий, бурий, а то й зовсім по-людськи – Топтигін, Потапич, Михайло Іванович (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клишоногий — клишоно́гий 1 прикметник клишавий клишоно́гий 2 іменник чоловічого роду, істота про ведмедя Орфографічний словник української мови
  2. клишоногий — -а, -е. Те саме, що клишавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клишоногий — ВЕДМІ́ДЬ (великий хижий ссавець із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю), КЛИШОНО́ГИЙ жарт., БУРМИ́ЛО жарт.; МЕДВІ́ДЬ діал., ВУ́ЙКО діал. А громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Словник синонімів української мови
  4. клишоногий — Клишоно́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клишоногий — КЛИШОНО́ГИЙ, а, е. 1. Те саме, що кли́шавий. Він тільки й жив з того, що на клишоногій кобилі возив євреїв на вокзал (Коцюб., II, 1955, 44); Заплющив очі [Омелько], і ввижається йому: Козолуп Дмитро, клишоногий, високий, у піджаці репсовому (Тесл. Словник української мови в 11 томах
  6. клишоногий — Клишоногий, -а, -е Косолапый. Словник української мови Грінченка