клубчастий

КЛУБЧА́СТИЙ, а, е.

Схожий на клубок (у 1, 2 знач.), на клубки; кулястий.

Валка їхала повільно, а за нею здіймалася клубчаста пара – коням важко було йти (В. Кучер);

Одна хмара стоїть, пiднявшись над iншими сторчма. Висока, бiла, клубчаста (О. Гончар);

Три клубчасті хмаринки зависли в небі: одна – над лінією оборони, ліворуч від нас, інші трохи позаду, майже над церквою (Є. Доломан);

За річкою, в степу, здіймаються клубчасті димки (П. Автомонов);

Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких пожовклих садках, далі – грибок водокачки, клубчасті дими понад нею (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубчастий — клубча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клубчастий — -а, -е. Схожий на клубок (у 1, 2 знач.), на клубки; гулястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клубчастий — КЛУБЧА́СТИЙ, а, е. Схожий на клубок (у 1, 2 знач.), на клубки; кулястий. За річкою, в степу, здіймаються клубчасті димки (Автом., В. Кошик, 1954, 252); Валка [саней] їхала повільно, а за нею здіймалася клубчаста пара — коням важко було йти (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах