1. Словник української мови у 20 томах

ключитися

КЛЮЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок., діал.

Проростати, пускати паростки.

Деякі зернята вже набубнявіли й почали ключитись (М. Івченко);

* Образно. Як пшеничне зерно, що лягло в зорану цілину, вона [любов] швидко ключилась (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ключитися — ключи́тися дієслово недоконаного виду проростати діал. Орфографічний словник української мови
  2. ключитися — див. проростати; рости Словник синонімів Вусика
  3. ключитися — -иться, недок., діал. Проростати, пускати паростки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ключитися — Трапитися, статися Словник застарілих та маловживаних слів
  5. ключитися — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. ключитися — КЛЮЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок., діал. Проростати, пускати паростки. *Образно. Як пшеничне зерно, що лягло в зорану цілину, вона [любов] швидко ключилась (Добр., Тече річка.., 1961, 96). Словник української мови в 11 томах