1. Словник української мови у 20 томах

клямочка

КЛЯ́МОЧКА, и, ж.

Зменш. до кля́мка.

Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком (Сл. Б. Грінченка);

Сінешні двері було добре зачинено, .. зате хатні лише на клямочку, вже стареньку, стерту (Є. Гуцало);

Що в домi шули мурованi, в тину вориння та точене, його ворота золоченi, .. а клямочки – та золоченi, а замочечки – серебрянi [срібні] (В. Рубан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клямочка — кля́мочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клямочка — -и, ж. Зменш. до клямка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клямочка — КЛЯ́МОЧКА, и, ж. Зменш. до кля́мка. Словник української мови в 11 томах
  4. клямочка — Клямка, -ки ж. Щеколда. Коли чує, — хтось лапає біля клямки; відчинив двері. Стор. Клямка запала. Дѣло кончено, поздно ужъ. Ном. № 1840, 1841. ум. клямочка. Вона зараз притягне залізну клямочку з гвіздочком. Ком. II. 67. Словник української мови Грінченка