кляшторний

КЛЯ́ШТОРНИЙ, а, е.

Прикм. до кля́штор; належний йому.

Аж ось забовванів перед ними кляшторний вал з парканом на верху (А. Чайковський);

Розчиненим вікном влетіли в келію-лабораторію срібні каскади звуків, що наскрізь наповнювали старезний кляшторний сад: сотні солов'їв робили свій весняний фестиваль (Н. Королева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me