кляшторний
КЛЯ́ШТОРНИЙ, а, е.
Прикм. до кля́штор; належний йому.
Аж ось забовванів перед ними кляшторний вал з парканом на верху (А. Чайковський);
Розчиненим вікном влетіли в келію-лабораторію срібні каскади звуків, що наскрізь наповнювали старезний кляшторний сад: сотні солов'їв робили свій весняний фестиваль (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me