клініцист
КЛІНІЦИ́СТ, а, ч.
Лікар, який працює в клініці та займається, крім лікарської практики, науковими дослідженнями.
М. Д. Стражеско увійшов в історію світової медицини як гігант наукової думки і видатний клініцист (з наук. літ.);
Медики всього світу – і не тільки клініцисти, а й теоретики – інтенсивно вивчають проблеми сучасної кардіології (з наук.-попул. літ.);
Клініцисти відзначають, що бджолина отрута благотворно діє на кровотворну систему: підвищується кількість гемоглобіну, збільшується як місцевий, так і загальний лейкоцитоз (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клініцист — клініци́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- клініцист — -а, ч. Лікар, який працює в клініці та проводить, крім лікарської практики, наукові дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клініцист — клініци́ст лікар, який працює в клініці й лікування хворих поєднує з науковими спостереженнями та дослідженнями. Словник іншомовних слів Мельничука
- клініцист — Клініци́ст, -та; -ци́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клініцист — КЛІНІЦИ́СТ, а, ч. Лікар, який працює в клініці та займається, крім лікарської практики, науковими дослідженнями. Наші теоретики й клініцисти розробляють головні напрями вітчизняної медицини (Наука.., 12, 1963, 53). Словник української мови в 11 томах