кліренс

КЛІ́РЕНС, у, ч.

1. техн. Відстань від найнижчих точок конструкції автомобіля, тролейбуса, автобуса і т ін. (за винятком коліс) до рівня землі.

Одним із найпростіших способів збільшення кліренсу є збільшення розміру покришок і дисків автомобіля (із журн.);

Високий кліренс машини дозволяє працювати на високих сільськогосподарських культурах, таких як кукурудза, соняшник, ріпак (з газ.).

2. біол. Показник швидкості очищення біологічних рідин або тканин організму.

У пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно коригувати дози препарату відповідно до кліренсу креатиніну (з навч. літ.);

Препарат знижує рівень азотистих продуктів у крові, сприяє збільшенню ниркової фільтрації, підвищує кліренс азотистих сполук (з мови реклами).