клішований

КЛІШО́ВАНИЙ, а, е.

1. полігр. Дієпр. пас. до клішува́ти.

У книгодрукуванні першої половини XVII ст. часто використовували клішовані орнаментальні заставки, зокрема набірні виливні оздоби (з наук. літ.).

2. лінгв. Стос. до кліше (у 2 знач.).

Серед риторичних питань є також клішовані одиниці, яким властива відтворюваність, узвичаєність, співвіднесеність із конкретним заперечним значенням (з наук.-попул. літ.);

У мові ЗМІ часто використовують клішовані мовні звороти (з навч. літ.).