1. Словник української мови у 20 томах

клієнтура

КЛІЄНТУ́РА, и, ж.

Збірн. до кліє́нт 2, 3.

Басаргін вів статечний спосіб життя: не курив, ніхто не бачив його п'яним. За це користувався пошаною односельчан і клієнтури (В. Гжицький);

За дві вулиці від них живе доктор Цімерман. Старий, але все ще з широкою клієнтурою (Ірина Вільде);

Один час Аллочка працювала ресторанним критиком, тож знала не просто усі основні ресторації столиці, а й постійну клієнтуру (А. Кокотюха);

Для дорослої клієнтури основною причиною навчання на курсах є необхідність досконалого володіння однією чи декількома іноземними мовами (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клієнтура — клієнту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клієнтура — -и, ж. Збірн. до клієнт 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клієнтура — (англ. сlientele) всі клієнти фірми; всі покупці магазину. Економічний словник
  4. клієнтура — клієнту́ра (лат. clientura) сукупність клієнтів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. клієнтура — Клієнту́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. клієнтура — КЛІЄНТУ́РА, и, ж. Збірн. до кліє́нт 2, 3. Басаргін [візник] вів статечний спосіб життя: не курив, ніхто не бачив його п’яним. За це користувався пошаною односельчан і клієнтури (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 108)... Словник української мови в 11 томах
  7. клієнтура — рос. клиентура загальна кількість (сукупність, коло) клієнтів, що користується послугами окремих підприємств, установ і їх працівників. Напр., К. банку, К. перукарні, К. окремого перукаря. Eкономічна енциклопедія