книгарня
КНИГА́РНЯ, і, ж.
Книжкова крамниця.
Побіг я до книгарні і зараз же купив собі Ваші твори (Панас Мирний);
Проходячи повз книгарню, він спинився коло вітрини й почав розглядати книжки (В. Підмогильний);
Проходячи мимо великої книгарні, дівчина все ж на хвилину затрималась перед вітриною (О. Донченко);
В книгарню Галя заскочила через те, що дощ пустився аж надто густий. Тут вона купила том творів Жорж Санд і Мопассана (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- книгарня — книга́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- книгарня — [книегарн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -реин' Орфоепічний словник української мови
- книгарня — -і, ж. Книжкова крамниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- книгарня — Книга́рня, -ні, -нею; -га́рні, -га́рень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- книгарня — КНИГА́РНЯ, і, ж. Книжкова крамниця. Побіг я до книгарні і зараз же купив собі Ваші твори (Мирний, V, 1955, 378); Через тиждень він [видавець] уже догадався, що книжка, як заклята, буде соватися в книгарні довгі роки, але було запізно (Вас. Словник української мови в 11 томах
- книгарня — Книгарня, -ні ж. Книжный магазинъ. Словник української мови Грінченка