книгоїд
КНИГОЇ́Д, а, ч.
Про людину, яка надто захоплюється книжками; книжник (у 1 знач.), книгогриз.
Найстарший Коркуд .. оточив там себе поетами, мудрецями, марними книгоїдами, сам складав вірші (П. Загребельний);
Сучасні аудіокниги перетворюють навіть запеклих книгоїдів на слухачів (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me