книдлики

КНИ́ДЛИКИ, КНЕ́ДЛИКИ, ів, мн. (одн. кни́длик, кне́длик, а, ч.).

Те саме, що кни́длі.

– Спочиньте, мамо, – каже дружина. – Куди там, ліпить вареники, всілякі вертутики й кнедлики (Л. Костенко);

Аж ось нам принесли книдлики з підливою, і ми, вдихнувши їхній п'янкий аромат, спочатку спорожнили кухлі (Ю. Винничук);

Він так погладшав на моїх зразах і кнедликах (С. Андрухович).