1. Словник української мови у 20 томах

коваленко

КОВАЛЕ́НКО, а, ч., розм.

Син коваля.

Цекул, пренестський коваленко, В Латію з військом также пхавсь, Так Сагайдачний з Дорошенком Козацьким військом величавсь (І. Котляревський);

Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (П. Чубинський);

Гуп-дзень, гуп-дзень, Рано-пораненьку, Б'є-кує цілий день Бравий коваленко (І. Нехода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Коваленко — Ковале́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. коваленко — -а, ч., розм. Син коваля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Коваленко — Ковале́нко, -нка, -нкові (прізв.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. коваленко — КОВАЛЕ́НКО, а, ч., розм. Син коваля. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко (Сл. Гр.); Гуп-дзень, гуп-дзень. Рано-пораненьку, Б’є-кує цілий день Бравий коваленко (Нех., Казки.., 1958, 76). Словник української мови в 11 томах
  5. коваленко — Коваленко, -ка м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб. Словник української мови Грінченка