ковдобина

КОВДО́БИНА, и, ж., розм.

Вибоїна, яма на дорозі.

Нiякий би опiр не спинив їх смертодайної сталi, коли б не знайшлась несподiвано по шляху їм ковдобина, що її не завважила якось погоня; першi конi, що наскочили на неї, попадали, а через них i другi ряди – то перекидались, то плутались, то розбiгалися врозтiч (М. Старицький);

Лука помахав над кіньми батіжком, і вони пішли веселіше, візок гойднуло на кореневищі, кинуло у ковдобину і винесло на рівне (Б. Левін).