1. Словник української мови у 20 томах

ковкість

КО́ВКІСТЬ, кості, ж.

Властивість за знач. ковки́й.

Ковкість – властивість металів і сплавів змінювати свою форму під час оброблення тисненням (з наук.-попул. літ.);

Причиною ковкості металів та їхньої здатності до витягування є ковзання (переміщення) одних шарів іонів металів щодо інших (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковкість — ко́вкість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ковкість — -кості, ж. Властивість за знач. ковкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковкість — КО́ВКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. ковки́й. Ковкість — це властивість металів і сплавів змінювати свою форму під час обробки тисненням (Слюс. справа, 1957, 35). Словник української мови в 11 томах