когеренція

КОГЕРЕ́НЦІЯ, ї, ж., книжн.

Узгодження перебігу протікання процесів, фаз, зв'язність елементів, структур, систем.

Теоретики часто не здійснюють когеренцію своїх ідей із реальними економічними процесами, оминаючи проблему критерію істинності економічних знань і стратегій (з наук. літ.);

Модальність як категорія когеренції тексту співвідноситься в плані структурної зв'язності з вираженням модальних проявів мовців (з наук. літ.).