когнітивний
КОГНІТИ́ВНИЙ, а, е, псих.
Пов'язаний зі свідомістю, з мисленням.
Для виокремлення та усвідомлення зорового образу на ретині ока необхідний дуже високий аналітичний рівень когнітивних процесів (з наук. літ.);
Американські вчені знайшли білок, який запобігає старінню клітин мозку, що підтримує на певному рівні когнітивні здібності людини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- когнітивний — когніти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- когнітивний — -а, -е: Когнітивна етологія — міждисциплінарна галузь, яка включає праці етологів, психологів та зоологів, присвячені дослідженню психічного життя тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови