кодер

КО́ДЕР, а, ч., інформ.

Пристрій, признач. для кодування інформації.

Кодер виконує чотири операції: розбиття зображення на блоки, перетворення, квантування та кодування (з наук. літ.);

Як правило, операції кодування і декодування в інформаційно-вимірювальних системах виконують спеціалізовані блоки – кодери і декодери (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кодер — -а, ч., спец. Пристрій, який виконує кодування. Великий тлумачний словник сучасної мови