кодифікувати

КОДИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Здійснювати кодифікацію (у 1 знач.).

На відміну від державних законів раннього феодалізму, які кодифікували тільки основи громадянського побуту, звичаєві норми були більш багатогранними (з наук. літ.);

Принципово важливо, що кодекс повинен лише кодифікувати чинне податкове законодавство, а не змінювати його (із журн.).

2. лінгв. Здійснювати кодифікацію (у 2 знач.).

Виступаючи матеріалом художньої творчості, мова художньої літератури орієнтується на загальнолітературні норми (більше того: нерідко саме на неї покладаються вчені, кодифікуючи ті чи ті мовні явища) (В. Русанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кодифікувати — кодифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кодифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Робити кодифікацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кодифікувати — Зладжувати, зладити, позладжувати, уладжувати, уладити, повладжувати, ладнати, зладнувати, зладнати, позладнувати, поладнувати, поладнати, уладнувати, уладнати, повладнувати, складати, скласти, поскладати, укладати, укласти, повкладати Словник чужослів Павло Штепа
  4. кодифікувати — Кодифікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кодифікувати — КОДИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Робити кодифікацію. Словник української мови в 11 томах