кодовий

КО́ДОВИЙ, а, е.

Прикм. до код.

Від нашого корабля не лишилось і сліду. А разом з ним зникла і можливість неконтрольованої лінії зв'язку з Землею на кодовій частоті (О. Тесленко);

Завірюха перейшов і до діла – кожному отаманові дав шифр під кодовою назвою “Заповіт”, щоб передавати таємну інформацію (В. Шкляр);

– До вашого вiдома, це кодова фраза, я запустив тридцятисекундний вiдлiк. Бiжiть геть, ви ще маєте час для порятунку (О. Авраменко, В. Авраменко);

У 1850 р. Б. С. Якобі сконструював перший телеграфний апарат, який давав можливість передавати кореспонденції не кодовими сигналами, а букводрукуванням (з наук. літ.);

// У якому використовують код.

Це була триповерхова кам'яниця, входом до якої слугував один під'їзд, обладнаний на диво новими металевими дверима з кодовим замком (А. Кокотюха).