кождісінький

КОЖДІ́СІНЬКИЙ, КОЖДІ́СЬКИЙ, а, е, діал.

Кожнісінький.

Василь перестав зовсім ходити до церкви, щоби не слухати кождісінький раз ганьби на себе (І. Франко);

Як вона цього перше не помітила? Адже це мужицьке жито та зродило через ніч ягоди. На кождім листочку, але що називається на кождім, на кождісінькім, на самім кінчику, по ягідці (Л. Мартович);

Сідайте і дивіться .. Яке багатство красок! Особливо тут, де сонце пробивається крізь лісову глушу. Як там кождіський листок дрижить, ніби тішиться (Б. Лепкий);

В житті своїм два рази зустрінеш кождіську людину, котру раз узріли ясні очі твої... (О. Назарук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me