кожушище
КОЖУШИ́ЩЕ, а, ч.
Збільш. до кожу́х 1.
– Гей ти, опудало-мужичище! Вдягся в кожушище та насилу повертаєшся, як той медвідь. Ось подивись, який я прудкий та жвавий в куценькому сурдуті (І. Нечуй-Левицький);
На малім Микиті був той кожух кожушищем (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кожушище — кожуши́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кожушище — див. кожух Словник синонімів Вусика
- кожушище — -а, с. Збільш. до кожух 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кожушище — КОЖУШИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кожу́х 1. На малім Микиті був той кожух кожушищем (Март., Тв., 1954, 74). Словник української мови в 11 томах
- кожушище — Кожушище, -ща с. ув. отъ кожух. Словник української мови Грінченка