козакувато

КОЗАКУВА́ТО, присл., рідко.

По-козацькому, по-молодецькому.

Мундир “генералові” трохи завеликий, але він козакувато випирає груди, грає плечима й твердим, певним, трохи недбалим військовим кроком іде алеєю (В. Винниченко).