козарик
КОЗА́РИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до коза́р².
Коли ж наставали хвилини, що здавалося, в цiлому лiсi нема нi одного козарика, чародiйство виводило мене на чисту поляну (Р. Федорів);
Гриб вироста – козарик у лапатих ліщинах (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Козарик — Коза́рик іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови