козопас

КОЗОПА́С, а, ч.

Пастух кіз (у 1 знач.); козяр.

Побачив [хлопець] високий зелений горб, на якому сидів на розкладному стільці сивий козопас Іван Шевчук, а довкола розбрелися білі, аж сліпучі здалеку кози (Валерій Шевчук);

Темерик, син Силімла, юний козопас із Манти, склав долоню козирком і сумовито задивився вдалечінь (О. Авраменко, В. Авраменко);

Саме тоді підійшов козопас до них близько, Мелантій. Кози добірні він гнав, щонайкращі з цілої отари (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).