коки

КО́КИ, ів, мн. (одн. кок, а, ч.), біол.

Кулясті бактерії, поширені в ґрунті, повітрі, харчових продуктах і т. ін.

За формою виділяють кулясті бактерії – коки, витягнуті – палички, або бацили, та звиті – спірили (з наук. літ.);

Коки спричиняють бродіння вуглеводів з утворенням кислот (з наук.-попул. літ.);

Існують методики мікробіологічної діагностики патогенних коків (стафілококів, стрептококів, менінгококів, гонококів), кишкових інфекцій і захворювань, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коки — -ів, мн. (одн. кок, -а, ч.). Бактерії з кулястою формою клітин; в циклі їх розвитку ніколи не утворюються паличкоподібні форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коки — ко́ки шк. коктейль (Лучук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. коки — ко́ки (від грец. κόκκος – зерно) кулясті бактерії. Поширені в грунті, повітрі, харчових продуктах тощо. Використовують при виготовленні молочнокислих продуктів. Багато видів – хвороботворні (стрептокок, стафілокок). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. коки — КО́КИ, ів, мн. (кок, а, ч.). Кулясті бактерії. Деякі бактерії мають округлу форму. Їх називають коками (Курс патології, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах