коклюшка
КОКЛЮ́ШКА, и, ж.
Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й ґудзиком на другому для плетіння мережива.
Щоб виплести вологодський комірець, потрібно кілька коклюшок з намотаними на них нитками, барабан, гачок і точна схема виробу (з наук.-попул. літ.);
– Відвідую гурток мереживоплетіння, – розмотуючи коклюшки з нитками, поділилася дівчина (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коклюшка — коклю́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- коклюшка — -и, ж., спец. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й ґудзиком на другому для плетіння мережива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коклюшка — КОКЛЮ́ШКА, и, ж., спец. Паличка з потовщенням на одному кінці та з шийкою й гудзиком на другому для плетіння мережива. Словник української мови в 11 томах