колаж

КОЛА́Ж, у, ч.

1. Прийом в образотворчому мистецтві (перев. у графіці) – наклеювання на будь-яку основу матеріалів різного кольору і фактури для одержання зображення.

Почали робити колаж .. Кароліна показувала, як роблять картини з листя (Г. Вдовиченко);

Колаж (від французького “склеювати”) – це прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо (з навч. літ.);

// Взагалі еклектичне поєднання різнорідних елементів (за формою, змістом, якістю і т. ін.) у літературі, театрі, кіно, музиці і т. ін. для посилення естетичного ефекту.

У літературі колаж виокремився як принцип організації художнього тексту, який посилюють цитати з літературних та позалітературних творів (з наук. літ.);

Широке визнання здобула одна з ранніх композицій Є. Станковича – симфонієта для симфонічного оркестру. Використовуючи колаж як засіб побудови драматургії твору, композитор цікаво, незвично розкриває зміст його концепції (з газ.).

2. Твір, виконаний з використанням цього прийому.

У колажі закономірно та інтуїтивно поєднано принцип деталі (навіть річ цілісна і ніяк не дрібна стає деталлю, відламком якоїсь більшої візії) з принципом випадковості, з вибором “навмання” (із журн.);

Автор визначив жанр свого твору як роман-колаж (з газ.).