1. Словник української мови у 20 томах

колба

КО́ЛБА, и, ж.

1. Куляста або конічна перев. скляна чи кварцова посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою, признач. для застосування у лабораторній практиці.

Куточок лабораторії. Гармаш коло стола з мікроскопом та з колбами (І. Микитенко);

То була сферична колба з цілою мережею трубок і кабелів. Всередині тієї посудини заграли фонтанчики різнобарвних рідин (О. Бердник);

У просторому кабінеті чаклуна всюди, де лиш оком не кинеш, – мензурки, колби, пробірки, слоїки, пуделочка, мішечки з зіллям (Ю. Винничук);

Відомо, що експланти більшості видів рослин краще ростуть у колбах на 250 мл (з наук. літ.);

Водонасиченість зразків порід у лабораторних умовах визначають на апараті, який складається з металевої колби місткістю 500 см³ (з навч. літ.).

2. Деталь, перев. скляна, термоса, телевізора і т. ін.

Двостінна колба, між стінками якої викачане повітря (вакуум має найвищу термоізоляційну здатність), є основною складовою термоса (з навч. літ.);

Колба для кавоварки;

Колба кінескопа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колба — ко́лба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колба — Колба — retort, flask — *Kolben — скляна посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою. Застосовують у лабораторній практиці. Гірничий енциклопедичний словник
  3. колба — -и, ж. Куляста або конічна скляна чи кварцова посудина з довгою шийкою для хімічних робіт. Мірна колба — плоскодонна колба різної місткості з вузьким довгим горлом, на якому є кільцева позначка, що показує точний об'єм у мілілітрах рідини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колба — И, ж., школ. Учителька хімії. Терпіти не можу нашу колбу. Словник сучасного українського сленгу
  5. колба — (-и) ж.; шк. Вчителька хімії. Словник жарґонної лексики української мови
  6. колба — ко́лба (нім. Kolbe) скляна посудина з круглим або плоским дном і видовженою шийкою. Застосовують у лабораторній практиці. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. колба — Ко́лба, -би; ко́лби, колб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. колба — КО́ЛБА, и, ж. Куляста або конічна скляна чи кварцова посудина з довгою шийкою для хімічних робіт. Колбами називаються кулясті скляні посудини з високою шийкою. Колби бувають круглодонні й плоскодонні (Уроки.. хіміка, 1956, 7); Куточок лабораторії. Словник української мови в 11 томах