колення

КО́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. коло́ти 1–4.

Потім її очі спинилися на поличці креденсу, де лежали сікач і молоток для колення цукру (І. Франко);

Колення дров.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колення — ко́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колення — -я, с. Дія за знач. колоти 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колення — КО́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. коло́ти 1-4. Словник української мови в 11 томах