1. Словник української мови у 20 томах

колиханий

КОЛИ́ХАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до колиха́ти.

Ви заглиблюєтесь у ліси, колихані вічним вітром, у пущі, де з корінням занурюються в ґрунт дерева (В. Підмогильний);

Куняв [Марко] на возі, колиханий сонним гойданням (Б.-І. Антонич);

* Образно. Наспіває [Т. Шевченко] своїх пісень, Породжених неволею, сповитих Недолею, Колиханих жалем (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колиханий — коли́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. колиханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до колихати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колиханий — КОЛИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до колиха́ти. *Образно. Один [Т. Шевченко] наспіває своїх пісень, Породжених неволею, сповитих Недолею. Колиханих жалем (Рильський, І, 1956, 170). Словник української мови в 11 томах