колоноскопія

КОЛОНОСКОПІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Метод ендоскопічної діагностики захворювань товстої кишки.

Колоноскопія є методом ранньої діагностики доброякісних і злоякісних пухлин товстої кишки, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона та ін. (з наук. літ.);

Колоноскопія дозволяє виконувати різні лікувальні маніпуляції – видалення доброякісних пухлин, поліпів, зупинку кровотечі та ін. (з наук. літ.);

Перед проведенням колоноскопії тварина повинна не приймати їжі протягом 48 годин (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоноскопія — -ї, ж., мед. Візуальне дослідження внутрішньої поверхні товстої кишки і проведення лікувальних маніпуляцій за допомогою колоноскопа. Великий тлумачний словник сучасної мови