колоноскопія
КОЛОНОСКОПІ́Я, ї, ж., вет., мед.
Метод ендоскопічної діагностики захворювань товстої кишки.
Колоноскопія є методом ранньої діагностики доброякісних і злоякісних пухлин товстої кишки, неспецифічного виразкового коліту, хвороби Крона та ін. (з наук. літ.);
Колоноскопія дозволяє виконувати різні лікувальні маніпуляції – видалення доброякісних пухлин, поліпів, зупинку кровотечі та ін. (з наук. літ.);
Перед проведенням колоноскопії тварина повинна не приймати їжі протягом 48 годин (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоноскопія — -ї, ж., мед. Візуальне дослідження внутрішньої поверхні товстої кишки і проведення лікувальних маніпуляцій за допомогою колоноскопа. Великий тлумачний словник сучасної мови