колонізуватися

КОЛОНІЗУВА́ТИСЯ, у́ється.

1. недок. і док. Піддаватися колонізації.

Оскільки більшість української феодальної верхівки у XVII ст. вже колонізувалася і не могла очолити національно-визвольну боротьбу народних мас, керівна роль у ній належала козацькій старшині (з навч. літ.).

2. тільки недок. Пас. до колонізува́ти.

З давніх-давен територія нинішньої Бразилії була заселена різними індіанськими племенами. З початку XVI ст. почала колонізуватися португальцями. До 1815 р. була колонією Португалії (з наук. літ.);

Далекий Схід почав активно колонізуватися лише на початку ХХ століття, і першими, хто переселився туди, були українці (з наук.-попул. літ.);

Зоопланктон активно колонізується холерними вібріонамии, їхній хітин використовується ними як джерело живлення (з наук.-попул. літ.).