1. Словник української мови у 20 томах

колосіння

КОЛОСІ́ННЯ, я, с.

Фаза розвитку колосових злаків, що характеризується появою колоса.

Ми з бабою Макарихою зникли з Криничан ще до колосіння озимини (М. Дашкієв);

Не було видно ні вузьких меж у відрубах, ні стежок – саме безкрає, скільки зору, колосіння хлібів (М. Малиновська);

Період колосіння жита триває 10–12 днів, хоч більшість рослин виколошується за 5–6 днів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колосіння — колосі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. колосіння — -я, с. Стан і пора викидання колоса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колосіння — Колосі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. колосіння — КОЛОСІ́ННЯ, я, с. Стан і пора викидання колоса. Період колосіння жита триває 10-12 днів, хоч більшість рослин виколошується за 5-6 днів (Колг. Укр., 6, 1958, 17); Треба провести широкі виробничі досліди з підживлення озимини у фазі колосіння (Хлібороб Укр., 2, 1964, 32). Словник української мови в 11 томах