1. Словник української мови у 20 томах

колько

КО́ЛЬКО.

Присл. до кольки́й.

Холодні й жорстокі пальці [лікаря] спокійно й байдуже полізли по животу, якось колько надавили, постукали (М. Івченко);

// у знач. пред.

– Ой, як колько тут! ой, бур'ян б'є по ногах! ой, як колють колючки! – аж сичав Фесенко, підкидаючи ноги вгору (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колько — ко́лько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. колько — Присл. до колький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колько — КО́ЛЬКО. Присл. до кольки́й; // у знач. присудк. сл. На стерні колько (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. колько — Ко́лько нар. Колко. На стерні колько. Кіев. г. Чи й у вас, як у нас, на леваді колько? Грин. III. 648. Словник української мови Грінченка