кольоратив

КОЛЬОРАТИ́В, у, ч.

Прикметник, що позначає колір.

В українській мові лексико-семантична група кольоративів належить до найуживаніших у мовній практиці слів (з наук. літ.);

Прикметники-кольоративи у мовотворчості В. Винниченка утворюють широкі синонімічні гнізда, які збагачуються головним чином за рахунок відносних прикметників та індивідуально-авторських новотворів (з наук. літ.);

Специфіка функціонування кольоративів у мовленні визначається особливістю реалізації їхнього значення, а це прямо залежить від стилю тексту, в якому вживаються кольороназви (з навч. літ.).