колійний
КОЛІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до ко́лія 2.
У XVIII ст. побачила світ перша чавунна колійна дорога, протяжність якої складала 160 м (з наук.-попул. літ.);
// Який обслуговує залізничні колії.
Щойно зупинився поїзд, у колійних робітників ураз, замість ломів, у руках опинилися гвинтівки (П. Панч);
Захар Максимович мешкав з дружиною і дочкою у будці колійного обхідника (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колійний — колі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- колійний — -а, -е. Прикм. до колія 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- колійний — КОЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до ко́лія 2. Перша в світі колійна дорога.. була побудована К. Д. Фроловим у 1763-1765 роках (Наука.., 11, 1963, 63); Щойно зупинився поїзд, у колійних робітників ураз, замість ломів, у руках опинилися гвинтівки (Панч, І, 1956, 518). Словник української мови в 11 томах