1. Словник української мови у 20 томах

коліївський

КОЛІЇ́ВСЬКИЙ, а, е, іст.

Стос. до Коліївщини.

З Мотренинського монастиря у травні 1768 року вирушила на північ у заселені частини Правобережжя ватага з сімдесяти гайдамаків під проводом Максима Залізняка, запорожця з Лівобережжя, одного з організаторів коліївського народно-визвольного повстання (з навч. літ.);

На початку осені коліївський загін отамана Шила, який ще змагався з шляхтою на півдні, вдерся в погоні за конфедератами до турецького містечка Балти (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коліївський — колії́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коліївський — -а, -е. Стос. до Коліївщини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коліївський — КОЛІ́ЇВСЬКИЙ, а, е. Стос. до коліївщини. У літературних та історичних джерелах про участь кобзарів у коліївському русі не згадувалось (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 97). Словник української мови в 11 томах