1. Словник української мови у 20 томах

комбід

КОМБІ́Д, у, ч., іст.

Скорочення: комітет бідноти – орган більшовицької влади на селі в часи “воєнного комунізму”.

– Голова комбіду саме поїхав на ніч орати (М. Стельмах);

– Ей, пацан, де тут у вас комбід? – запитав у мене вершник, що їхав попереду (К. Гриб);

Уряд у червні 1918 р. видав закон про організацію комітетів бідноти (комбідів), які ставали опорними пунктами диктатури пролетаріату на селі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбід — комбі́д іменник чоловічого роду комітет бідноти — в РРФСР 1918-1921 рр. іст. Орфографічний словник української мови
  2. комбід — КОМБІ́Д, у, ч., іст. Скорочення: комітет бідноти. 11 червня 1918 року Ленін і Свердлов підписали декрет про створення комітетів бідноти (комбідів) (Біогр. Леніна, 1955, 201). Словник української мови в 11 томах