1. Словник української мови у 20 томах

комбінатор

КОМБІНА́ТОР, а, ч., ірон., жарт.

Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.).

Колгосп має неабиякі грошові прибутки. Звідки? З базару! Щодо базарних справ наш метикований голова великий-таки комбінатор (Остап Вишня);

– Ніколи б до такого не додумався! Ви – геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комбінатор — комбіна́тор іменник чоловічого роду, істота жарт. Орфографічний словник української мови
  2. комбінатор — Ділок, ґешефтмахер, ф. мудрагель, зн. хитромудрий. Словник синонімів Караванського
  3. комбінатор — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  4. комбінатор — -а, ч., ірон., жарт. Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. комбінатор — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  6. комбінатор — КОМБІНА́ТОР, а, ч., ірон., жарт. Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.). — Ніколи б до такого не додумався! Ви — геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви… (Собко, Стадіон, 1954, 184). Словник української мови в 11 томах