коментатор
КОМЕНТА́ТОР, а, ч.
Той, хто коментує що-небудь; автор коментаря, коментарів; оглядач.
В Галичині за сі статті предадуть [піддадуть] анафемі і видавця, і перекладачів, і коментатора (Леся Українка);
Всю дію “Одіссеї“ коментатори вкладають в сорокаденний термін (М. Зеров);
Спортивних коментаторів нагороджують медалями так само, як і спортсменів (П. Загребельний);
Сучасні коментатори Біблії однозначно довели: під назвою “сини Божі“ маються на увазі не якісь надприродні сили, а благочесні нащадки Сифа, які змішалися з нащадками Каїна (І. Жиленко);
На якийсь час у вітальні запала мовчанка. Тишу порушувало лише приглушене бурмотіння спортивного коментатора (О. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коментатор — комента́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коментатор — -а, ч. Той, хто коментує що-небудь; автор коментаря, коментарів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коментатор — Тлумач, див. радіокоментатор, інтерпретатор Словник чужослів Павло Штепа
- коментатор — комента́тор (від лат. commentator – винахідник, вигадник) особа, що пояснює соціально-політичні та інші події і явища, закони, тексти з деякими оцінками їх; складач, автор коментаря. Словник іншомовних слів Мельничука
- коментатор — Комента́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- коментатор — КОМЕНТА́ТОР, а, ч. Той, хто коментує що-небудь; автор коментаря, коментарів. В Галичині за сі статті предадуть анафемі і видавця, і перекладачів, і коментатора (Л. Укр., V, 1956, 133); З кінця 1942 р. він [Я. Галан] працює коментатором на радіостанції ім. Словник української мови в 11 томах