1. Словник української мови у 20 томах

коментування

КОМЕНТУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. коментува́ти.

Часи гуманізму не дали нам більш-менш серйозної спроби історії літератури, хоча б тільки античної. Формула розуміння літератури не виходила тоді ще поза біографію і коментування творів – коментування більш абстрактно-філософське, ніж критичио-історичне (І. Франко);

Юридична діяльність Болонської школи виявилася насамперед у викладанні римського права. Викладання полягало в читанні й коментуванні джерел (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коментування — коментува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. коментування — -я, с. Дія за знач. коментувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коментування — Коментува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. коментування — КОМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. коментува́ти. Картографування в радянській лінгвістичній географії супроводиться докладним коментуванням (Нариси з діалектології.., 1955, 201); У 60-х роках XIX ст. Словник української мови в 11 томах