комод

КОМО́Д, а, ч.

Невисока шафа з висувними шухлядами, перев. для білизни.

Пальто лежить у комоді (М. Коцюбинський);

Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (А. Головко);

Вони зайшли до кімнати, умебльованої круглим столом, кількома кріслами з високими увігнутими спинками і комодом (М. Малиновська);

Тим часом Аліса розвинула бурхливу діяльність, стала вигрібати з шаф та комода свої речі й складати їх на ліжку (О. Авраменко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комод — А, ч., військ. Командир взводу. Наш комод — нормальний чувак, але іноді буває злий. Словник сучасного українського сленгу
  2. комод — -а, ч. Невисока шафа з висувними шухлядами, де зберігають білизну тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комод — КОМО́Д, а, ч. Невисока шафа з висувними шухлядами, де зберігають білизну тощо. Пальто лежить у комоді (Коцюб., III, 1956, 442); Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (Головко, II, 1957, 442). Словник української мови в 11 томах
  4. комод — комо́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. комод — Комо́д, -ду м. и комо́да, -ди, ж. Комодъ. Воздвиженський... одпер комод, витяг гроші і одніс жінці. Левиц. І. Коло стола стояла комода, а перед канапою стіл. Левиц. І. Словник української мови Грінченка