1. Словник української мови у 20 томах

комодик

КОМО́ДИК, а, ч.

Зменш. до комо́д.

На комодику розташувалось господарство: примус, чайник, каструлі, шклянки і тарілки (Ю. Смолич);

У нижній шухляді рипучого дерев'яного комодика лежала чорна лакована шкатулочка з маминим скарбом (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комодик — комо́дик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. комодик — -а, ч. Зменш. до комод. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комодик — КОМО́ДИК, а, ч. Зменш. до комо́д. Словник української мови в 11 томах