компандер

КОМПА́НДЕР, а, ч.

Електронний пристрій, спроможний реалізовувати операції компресування та розширення сигналу для зниження шуму під час звукозапису.

Компандер із широкими полосами має одну особливість – при його застосуванні рівень шуму залежить від вхідного сигналу (з наук.-техн. літ.);

Для покращання звучання в системах запису й передавання звуку здійснюють попередню корекцію звукового сигналу з використанням компандера (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компандер — -а, ч., спец. 1》 У комп'ютерних мережах – кінцева апаратура узгодження. 2》 У системах зв'язку – пристрій звуження діапазонів гучності мовних сигналів на час передавання. Великий тлумачний словник сучасної мови