компаунд

КОМПА́УНД, ч., спец.

1. род. а. Машина для подвійного розширення пари.

Багато уваги О. П. Бородін приділяв дослідженням застосування компаунду в паровозних машинах (з наук. літ.);

У компаунді високотемпературна пара з парового котла надходила в циліндр високого тиску, а після цього відпрацьована в ньому пара з нижчою температурою і тиском надходила в циліндр (або циліндри) низького тиску (з навч. літ.).

2. род. у. Суміш яких-небудь речовин, яка не є хімічною сполукою.

Компаунди на основi лужних цементiв характеризуються мiцнiстю на 28 добу твердiння (з наук. літ.);

Для виготовлення компаунду придатний будь-який вузол змішування, що створює інтенсивне перемішування й безперервно підтримує його протягом чотирьох годин (з наук.-попул. літ.).

3. род. у. Ізоляційний матеріал на основі епоксидних та поліефірних смол, який застосовують для герметизації різних приладів та пристроїв.

Попередній вибір і компаундування вуглеводневої сировини, за умови забезпечення однорідності компаунду, уможливлює отримування якісної сировини для виготовлення комплексних окиснених органічних в'язких із підвищеними показниками водостійкості бітумних плівок (з наук. літ.);

Компаундами є ізоляційні суміші, рідкі на момент їхнього застосування, що потім тверднуть (з навч. літ.).

4. род. а. Динамо-машина з обмотками послідовного й паралельного збудження водночас.

Компаунд основою має перемикання струму на обмотках котушок, коли послідовність регенерована активністю його паралельного подавання (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компаунд — компа́унд 1 іменник чоловічого роду парова машина компа́унд 2 іменник чоловічого роду суміш Орфографічний словник української мови
  2. компаунд — Компаунд — compound — Mischung, Gemisch, Kompoundmasse, Кompound — 1) Електроізоляційний матеріал з асфальтових і парафінових речовин та масел. 2) Динамомашина з обмотками послідовного і паралельного збудження водночас. 3) Парова машина подвійного розширення. Гірничий енциклопедичний словник
  3. компаунд — -а, ч., спец. 1》 Парова машина з двома циліндрами. 2》 Суміш яких-небудь речовин, яка не становить хімічної сполуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компаунд — Складний, складений Словник чужослів Павло Штепа
  5. компаунд — компа́унд (англ. compound, букв. – суміш, з’єднання) 1. Електроізоляційний матеріал з асфальтових і парафінових речовин та масел. 2. Динамомашина з обмотками послідовного і паралельного збудження водночас. 3. Парова машина подвійного розширення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. компаунд — КОМПА́УНД, а, ч., спец. 1. Парова машина з двома циліндрами. 2. Суміш яких-небудь речовин, яка не становить хімічної сполуки. Словник української мови в 11 томах