компенсувати

КОМПЕНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

1. Давати компенсацію (у 1 знач.) за що-небудь; відшкодовувати.

– До речі: корона зможе компенсувати панові сотнику збитки і все пережите (З. Тулуб);

Щоб якось компенсувати збитки, яких я завдав дружині Письменника, я стрибнув їй на руки і почав потихеньку муркати (І. Багмут);

Кожна українська сім'я може компенсувати витрати на придбання будівельних матеріалів для утеплення свого житла за своєчасного подання відповідних документів (з газ.).

2. Поповнювати, вирівнювати, зрівноважувати що-небудь.

Штангей намагався компенсувати всякі недоробки в його роботі великою активністю місцевкому в справі призову робітників-ударників у літературу (Б. Антоненко-Давидович);

Скільки ще наївного теоретизування було в його виступі! Але молодечий запал компенсував усе (П. Колесник);

Нестачу калорій компенсував [полковник] фруктами із власного саду, який вони з Наташею постійно підсаджували молодими щепами (Г. Тарасюк);

Розбивши пенсне Корвинові, Ірця компенсувала б своє незадоволення (В. Домонтович);

Дефіцит калію здатні компенсувати лікувальні калієвмісні препарати (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. компенсувати — компенсува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. компенсувати — Відшкодовувати, поповнювати, вирівнювати, зрівноважувати; п-к -УЮЧИЙ, що компенсує, змушений компенсувати, компенсаторний, для компенсації. Словник синонімів Караванського
  3. компенсувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Давати компенсацію (у 1 знач.) за що-небудь; відшкодовувати. 2》 Поповнювати, вирівнювати, зрівноважувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. компенсувати — див. возміщати, реваншувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. компенсувати — ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. — Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти. Словник синонімів української мови
  6. компенсувати — Компенсува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. компенсувати — КОМПЕНСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Давати компенсацію (у 1 знач.) за що-небудь; відшкодовувати. — До речі: корона зможе компенсувати панові сотнику збитки і все пережите (Тулуб, Людолови, II, 1957, 211). Словник української мови в 11 томах